Інформація

Історія створення миючого засобу для посуду
Перший аналог сучасних миючих засобів з’явився на початку ХХ століття в Німеччині. Німецький вчений Фріц Пантер створив речовину, призначену для промислового використання. Вона являла собою алкілсульфанат, отриманий у результаті реакції бутилового спирту з нафталіном. На той час склад миючого засобу був далеким від сучасного, а його вплив на здоров’я людини та навколишнє середовище не вивчався.

З роками склад змінювався, але виробників мало цікавила екологічна безпека, головними факторами були:

• доступність і дешевизна сировини;

• низька собівартість виробництва;

• простота виготовлення.

На сьогоднішній день існує величезний асортимент мийних засобів для посуду. У сучасній Європі промислові машини давно замінили ручну працю, але в колишніх радянських країнах реалізація подібної техніки становить лише 3% від загального продажу побутової техніки. Таким чином, одна людина на миття посуду витрачає до 100 годин часу і до 2 кг мийного засобу щорічно. Причому ці показники постійно зростають.

Як вибрати якісний і безпечний миючий засіб?

Сьогодні кожен споживач може вибрати для себе будь-який миючий засіб для посуду, виходячи з його ціни, складу, ефективності та впливу на шкіру рук і навколишнє середовище. Але не всі можуть легко розібратися в хімічному складі тієї чи іншої речовини.

Засоби для ручного миття найчастіше виробляються у вигляді гелів або рідин. У першому випадку значно знижується витрата миючого засобу. Для посудомийної машини речовини найчастіше порошкові.

Фактор, на який споживач звертає увагу в першу чергу, — це миюча здатність засобу. Щоб з’ясувати, який виробник кращий, необхідно провести тест на тарілках (однакову кількість засобу використовують для миття однаково брудних тарілок; речовина з великим піноутворенням зазвичай справляється з більшою кількістю посуду).

Важливим фактором є те, як засіб здатний справлятися з жиром і маслом у холодній воді. Для посудомийних машин рясне піноутворення, навпаки, знижує ефективність очищення.

Купуючи засіб для миття посуду, необхідно звертати увагу на наявність санітарно-епідеміологічного висновку на упаковці. Дане державне дослідження гарантує повне видалення засобу з поверхні посуду за допомогою проточної води. Багато речовин не так просто змити, а залишаючись на поверхні тарілки або чашки, вони, надалі, потрапляють в організм разом з їжею.

Не варто забувати і про захист шкіри. Миючий засіб однаково впливає як на посуд, так і на руки. Багато виробників використовують пом’якшувальні компоненти для захисту шкіри рук під час миття посуду. Але найпростішим і найефективнішим методом захисту є використання простих гумових рукавичок.

Поверхнево-активні речовини (ПАР) у складі порошків для посудомийних машин мають вищий показник pH, лужні компоненти чинять механічний вплив на поверхню посуду. Тому повторне ополіскування ніколи не буде зайвим.

Сьогодні

Фактор негативного впливу фосфатів на здоров’я людини та навколишнє середовище доведений вченими вже давно. На сьогодні хімічна промисловість активно прагне до створення нових нетоксичних речовин для миття та чищення. Тому, купуючи миючі засоби, необхідно в першу чергу звертати увагу на наявність фосфатів у складі.